Всесвітній тиждень правильного використання протимікробних препаратів - Житомирський обласний центр громадського здоров'я

У листопаді кожного року проводиться Всесвітній тиждень правильного використання протимікробних препаратів, метою якої є підвищення обізнаності громадськості в усьому світі про проблему стійкості до протимікробних препаратів і пропаганда передової практики в цій сфері серед громадськості, працівників охорони здоров’я та осіб, відповідальних за вироблення політики, з тим, щоб не допустити подальшого розвитку і поширення стійкості до антибіотиків.

У 1945 році за відкриття пеніциліну Флемінгу, Чейну і Флорі було присуджено Нобелівську премію, що ознаменувало початок ери антибіотиків. І хоча антибіотики вважають найвидатнішим відкриттям у медицині XX сторіччя й універсальною зброєю проти більшості патогенів, проте поява резистентності до них загрожує поверненням в доантибіотикову еру. А якщо врахувати, що сучасне комфортне життя серйозно послабило імунітет людини, повернення в «допеніцилінову» еру може стати для світу тим самим апокаліпсисом, про який так багато говорять. Впродовж багатьох століть мільйони людей гинули від мікробів, жертвами яких стало куди більше людей, ніж загинуло у всіх війнах.

Антибіотикорезистентність (АБР) – нова загроза сьогодення.  Резистентність до антибіотиків – це процес, при якому у бактерій розвивається стійкість до антибіотиків.  В основі цього звикання лежить природний відбір. Усі бактерії, що володіють чутливістю до антибіотика, гинуть, а деякі, що виявилися до нього малосприйнятливими, виживають. Саме ці бактерії й починають нестримно розмножуватися – так з’являється резистентний штам. У цьому випадку ліки уже не можуть перемогти будь-які бактерії. Поширення резистентності збільшується катастрофічними темпами.

Зрештою антибіотикорезистентність бактерій робить лікування хвороб значно дорожчим, що є додатковим тягарем на пацієнтів та платників податків.

Ця проблема не виникла сьогодні. Бактерії змінювалися та ставали стійкішими до антибіотиків увесь цей час. Ще в минулому столітті стало зрозуміло, що людству зарано говорити про абсолютну перемогу над інфекційними захворюваннями.

Антибіотикорезистентність на сьогоднішній день виходить за рамки суто медичної проблеми, має величезне соціально-економічне значення й у розвинених країнах розглядається як загроза національної безпеки. За прогнозами ВООЗ, уже через 10-20 років практично всі існуючі мікроорганізми будуть мати стійкість до антибіотиків.

Що саме робить бактерії стійкими до дії антибіотиків:

  • Надмірне та нераціональне використання антибіотиків для лікування або профілактики хвороб. Особливо, шкідливо «лікувати» антибіотиками хвороби, спричинені, наприклад, вірусами.
  • Недотримання курсу лікування. Переривання курсу лише робить бактерії сильнішими.
  • Неякісний інфекційний контроль у медичних закладах.
  • Недотримання базових правил гігієни та санітарії.
  • Надмірне використання антибіотиків у тваринництві, розведенні риби та аграрних культур. Антибіотикорезистентні бактерії потрапляють в організм людини разом із їжею та водою.
  • Відсутність принципово нових антибіотиків. Причина – надто швидка адаптація бактерій, що потребує оперативності та великих інвестицій.

У ВООЗ наголошують, що дієвість антибіотиків у майбутньому залежить від нас усіх. І навіть, якщо винайти нові супердієві антибіотики, перервати замкнуте коло не вийде, якщо глобально поведінка людей не зміниться.

Сучасність та прогнози на майбутнє

  • Опитування ВООЗ показало, що 64% людей помилково лікують застуду та грип антибіотиками.
  • За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість людей, котрі щороку помирають у Європейському регіоні через інфекційні захворювання, викликані стійкими бактеріальними штамами, становить близько 25 000 із 400 000 тисяч інфекцій із множинною стійкістю до антибіотиків. У CША через інфекційні захворювання, викликані стійкими бактеріальними штамами, щороку помирають понад 30 тисяч людей. Загалом же у світі від стійких до антибіотиків інфекцій помирають 700 тисяч людей‎.
  • Насправді, вперше серйозна тривога в світі щодо антибіотикорезистентності виникла в 2009 році, коли Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про появу стійких до карбапенемів та деяких інших антибіотиків штамів Escherichia coli, що було зумовлено утворенням гена та кодованого ним ферменту Нью-Делі метало-β-лактамази, NDM-1. Цей фермент визначав резистентність бактерій до практично всіх β-лактамних антибіотиків, колістин став «препаратом останньої надії» для пацієнтів.
  • Як мінімум у десяти країнах світу зафіксовані випадки неефективності в лікуванні гонореї препаратами «останньої надії» – цефолоспоринами 3покоління.
  • У 2016 році у США 70-річна жінка померла від інфікування штамом бактерій Klebsiella pneumoniae, що виявився стійким до 26 відомих американським лікарям антибіотиків.

У глобальному звіті з антибіотикорезистентності ВООЗ подана інформація про стійкість до антибактеріальних препаратів бактерій, які мають значний вплив на здоров’я суспільства у всьому світі, оскільки вони є загальноприйнятими етіологіями внутрішньолікарняних і позалікарняних інфекцій, або обох випадків. До таких мікрооорганізмів віднесено:

  • Escherichia coli: стійкість до цефалоспоринів третьої генерації, включаючи резистентність, зумовлену утворенням бета-лактамаз розширеного спектра (ESBLs ) та до фторхінолонів;
  • Klebsiella pneumoniae: резистентність до цефалоспоринів третьої генерації, включаючи резистентність, зумовлену ESBLs, та до карбапенемів;
  • Staphylococcus aureus: стійкість до бета-лактамних антибактеріальних препаратів (метицилін, стійкий до метициліну S. aureus [MRSA]);
  • Streptococcus pneumoniae: стійкість до пеніциліну;
  • Nontyphoidal Salmonella spp.: стійкість до фторхінолонів;
  • Shigella spp.: стійкість до фторхінолонів;
  • Neisseria gonorrhoeae: зниження чутливості до цефалоспоринів третьої генерації.

Окрім цього, ВООЗ опубліковано перелік стійких до антимікробних препаратів бактерій, які становлять найбільшу небезпеку для здоров’я людини (вересень, 2017). Експерти уклали перелік пріоритетних патогенних мікроорганізмів, виходячи з їхнього рівня резистентності, а також смертності пацієнтів і поширеності інфекційних захворювань, викликаних цими збудниками. Вони виділили три категорії мікроорганізмів з критичним, високим і середнім пріоритетом відповідно до нагальної потреби нових антибіотиків.

Антибіотикорезистентність збудників туберкульозу

Одним з яскравих прикладів гостроти та масштабності проблеми антибіотикорезистентності є таке захворювання, як туберкульоз. За оцінками ВООЗ, у 2014 році було близько 480 000 випадків захворювання на туберкульоз, що був спричинений збудниками із множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ). Такий різновид туберкульозу характеризується стійкістю до двох найдієвіших протитуберкульозних лікарських засобів. У той час, як туберкульоз з широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ), спричинений збудниками із стійкістю щонайменше до 4 основних протитуберкульозних препаратів, було виявлено в 105 країнах світу. Якщо говорити про Україну, то за даними Глобального звіту з туберкульозу 2017 року (ВООЗ), Україна увійшла до двадцятки країн з найвищим показником кількості випадків захворюваності на мультирезистентний туберкульоз. Окрім цього, Україна є ще й серед країн лідерів із зафіксованих випадків хіміорезистентного туберкульозу. З 72 країн, котрі повідомили про хіміорезистентні випадки туберкульозу, було виділено наступних п’ять країн, що повідомили про найбільшу кількість таких випадків: це Китай (525), Білорусь (572), Південна Африка (967), Україна (1195) та Індія (2464).

Поширення мультирезистентного туберкульозу в Україні становить не тільки епідеміологічну, але й економічну проблему. У 2016 році ВООЗ оцінила вартість лікування одного хворого на звичайний туберкульоз у 100-1000$, а лікування одного хворого на хіміорезистентний туберкульоз становило б 2000-20 000$. Тож у поєднанні із низькою ефективністю лікування і частою інвалідизацією хворих, мультирезистентний туберкульоз постає важким тягарем для системи громадського здоров’я України.

У пошуках рішення проблеми резистентності…

Нові механізми стійкості бактерій до антибіотиків виникають і поширюються у світі, ставлячи під загрозу нашу здатність лікувати поширені інфекційні захворювання, збільшуючи терміни одужання, викликаючи інвалідність і смерть. Без ефективних протимікробних препаратів для профілактики і лікування інфекцій такі медичні процедури, як трансплантація органів, хіміотерапія при онкологічних захворюваннях, лікування діабету і хірургічні операції (наприклад, кесарів розтин і заміна тазостегнового суглоба) стануть вкрай ризикованими. Стійкість до протимікробних препаратів зумовлює здорожчання медичних послуг.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що понад 20 років на фармакологічному ринку не з’являється новий клас антибіотиків, що зумовлено нерентабельністю або ж низькою рентабельністю чималих інвестицій у ці розробки з огляду на швидкість пристосування мікроорганізмів до нового середовища.

Тривожні епідеміологічні дані підштовхнули Всесвітню організацію охорони здоров’я ще у 2011 році звернутися до світу з гаслом: «Ніяких дій сьогодні, не вилікуєте завтра», але отримані результати були нижчими, ніж очікування, через серйозні недоліки, серед котрих є такі, як відсутність методологічних стандартів, недостатній обмін даними та відсутність координації між європейськими країнами.

ВООЗ розробила глобальний план дій для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, представлений на 68-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, що відбулася в травні 2015 року. Глобальний план дій спрямований на забезпечення профілактики та лікування інфекційних хвороб за допомогою безпечних та ефективних ліків.

Також у 2015 році ВООЗ розпочала першу інформаційну кампанію «Всесвітній тиждень поінформованості щодо антибіотиків», спрямовану на підвищення рівня обізнаності про резистентність до антибіотиків та просування змін шляхом публічного спілкування та інформаційних кампаній. Основна тема кампанії – «Боріться зі стійкістю до антибіотиків – це у ваших руках», вживайте антибіотики обережно і перед тим, як приймати антибіотики, проконсультуйтесь із лікарем. Також у рамках цієї кампанії зосереджується увага на важливій ролі медичних працівників у зниженні резистентності антибіотиків у середовищах охорони здоров’я через запобігання та контроль за інфекціями. Ця глобальна багаторічна кампанія проводиться щорічно в листопаді, починаючи з 2015 р., під девізом «Антибіотики: використовуйте обережно!»

У ВООЗ наголошують, що навіть якщо винайдуть нові покоління ефективних ліків, загроза антибіотикорезистентності залишиться, якщо не зміниться поведінка кожного з нас.

Державні заходи для боротьби з антибіотикорезистентністю 

6 березня 2019 р. Кабінет Міністрів України затвердив Національний План дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Його розробкою займались МОЗ України та Центр громадського здоров’я.

Для комплексної боротьби із проблемою до розробки низки нормативно-правових актів МОЗ України залучило інші міністерства.

Для забезпечення раціонального використання антибіотиків у медицині, ветеринарній медицині та харчовій промисловості МОЗ України зосередило свою увагу на розробці чітких інструкцій медикам і ветеринарам, що допоможуть мінімізувати ризики невиправданого використання протимікробних препаратів.

  1. Посилення контролю за рецептурним відпуском антибіотиків в аптеках.
  2. Обмеження застосування протимікробних препаратів у якості стимуляторів росту у тваринництві, птахівництві та рослинництві.
  3. Впровадження дієвої системи епідеміологічного нагляду за антимікробною резистентністю.

Синхронізація методів дослідження та діагностики для визначення стійкості до протимікробних препаратів зі стандартами Європейського Союзу дозволить Україні ефективно боротися з цією проблемою.

 

Стійкості до антибіотиків може запобігти кожен із нас, для цього варто тільки застосувати наступні поради:

  • приймати антибіотики тільки за призначенням кваліфікованого працівника охорони здоров’я;
  • ніколи не вимагати антибіотиків, якщо, за словами медпрацівника, в них немає необхідності;
  • завжди дотримуватися рекомендацій медпрацівника при використанні антибіотиків та завершувати курс їхнього приймання, навіть якщо настало покращення;
  • ніколи не давати свої антибіотики іншим особам або не використовувати антибіотики, які залишилися після курсу прийому;
  • запобігати зараженню відповідно до «П’яти найважливіших принципів безпечного харчування», регулярно миючи руки, дотримуючись гігієни під час приготування їжі, уникаючи тісного контакту з хворими, практикуючи безпечні статеві стосунки та своєчасно роблячи щеплення.

Що можуть зробити працівники сфери охорони здоров’я?

  • запобігати інфекції, забезпечуючи чистоту своїх рук, інструментів і робочого середовища;
  • призначати і відпускати антибіотики тільки у випадках, коли в них є необхідність, відповідно до чинних інструкцій лікування – в необхідних дозах на необхідний курс прийому;
  • якщо ви вважаєте, що пацієнту потрібні антибіотики, при можливості зробити тест, щоб зрозуміти, який саме антибіотик потрібний;
  • інформувати групи з епіднагляду про інфекції зі стійкістю до антибіотиків;
  • розмовляти з пацієнтами про те, як правильно приймати антибіотики, про стійкість до антибіотиків і про небезпеку їх неправильного використання;
  • розказувати пацієнтам, як запобігати інфекції (наприклад, роблячи вчасно щеплення, мити руки, практикуючи безпечні статеві стосунки, закриваючи ніс і рот при чханні).

Що можуть зробити фахівці галузі управління охороною здоров’я:

  • поліпшувати епідеміологічний нагляд за стійкими до антибіотиків інфекціями;
  • посилювати стратегію щодо профілактики інфекцій і боротьби з ними;
  • регулювати і заохочувати використання якісних ліків і належне поводження з ними;
  • надавати інформацію про значення стійкості до антибіотиків.

Що можуть зробити працівники аграрного сектору:

  • вводити антибіотики в організм тварин лише під ветеринарним наглядом;
  • не використовувати антибіотики для стимулювання росту або профілактики захворювань у здорових тварин;
  • вакцинувати тварин з метою зменшення потреби в антибіотиках і використовувати альтернативні засоби застосування антибіотиків у рослинництві;
  • просувати і застосовувати належну практику на всіх етапах виробництва і переробки харчових продуктів тваринного і рослинного походження;
  • підвищувати біобезпеку на фермах і запобігати інфекції, покращуючи гігієну і умови утримання тварин;
  • керуватися міжнародними стандартами для відповідального використання антибіотиків, а також керівними принципами МЕБ, ФАО і ВООЗ.

Правила прийому антибіотиків

Порушення правил використання антибіотиків часто призводить до катастрофічних наслідків: відсутність бажаного результату від лікування та культивування не чутливих до лікарських засобів збудників захворювань. Але негативних наслідків можливо уникнути, дотримуючи простих правил.

1 правило. Будь які антибіотики слід приймати виключно за призначенням лікаря.

2 правило. Записуйте всю інформацію про прийом антибіотиків вами раніше: коли, які, яким курсом, при яких захворюваннях. Особливо це стосується прийому препаратів дітьми. Під час застосування антибіотиків важливо звертати увагу на те, які були побічні дії або прояви алергії і записувати це. Лікар не зможе адекватно підібрати вам антибіотик, у разі, коли не володіє інформацією – які, в яких дозах приймали антибіотики ви чи ваша дитина.

3 правило. Ніколи не випрошуйте у лікаря призначення антибіотиків. Лікар може і призначити вам антимікробні засоби без особливих показань, якщо ви будете наполягати. Застосування антибіотиків значно прискорює одужання, але це не завжди виправдано. Тим більше не просіть в аптеці «що-небудь» посильніше. Сильніше – не означає ефективніше. Іноді в аптеці можуть запропонувати замінити один препарат аналогічним, у даному випадку краще узгодити подібну заміну з лікарем або уточнити у фармацевта склад і діючу речовину, щоб не порушити дозування, призначене лікарем.

4 правило. Здайте аналіз на бактеріальний посів для вибору «кращого» антибіотика. При деяких захворюваннях ідеально, коли є можливість здати аналізи на бактеріальний посів з визначенням чутливості до антибіотиків. Коли є лабораторні дані, підбір антибіотика спрощується і в цьому випадку лікування виходить зі снайперською точністю. Недоліком цього аналізу є те, що очікування результату займає від 2 до 7 днів.

5 правило. Суворо дотримуватися часу і кратності прийому. Завжди витримуйте рівні проміжки часу між прийомами антибіотика. Це треба для підтримки постійної концентрації препарату в крові. Багато хто помилково сприймає інформацію про кратність прийому, якщо рекомендовано приймати 3 рази на день, це не означає, що прийом повинен бути на сніданок, обід і вечерю. Це означає, що прийом здійснюється через 8 годин. Якщо 2 рази на день, то точно через 12 годин.

6 правило. Скільки днів приймати антибіотики? Зазвичай достатньо 5-7 днів, іноді термін прийому антибіотика становить 10-14 днів. Тривалість прийому антибіотиків встановлює лікар.

7 правило. Безперервність курсу лікування. Якщо розпочато курс антибіотика, ні в якому разі не можна припиняти лікування, як тільки відчуєте поліпшення. Варто продовжувати лікування через 2-3 дні після поліпшення, видужання. Також слід стежити за ефектом від антибіотика. Якщо протягом двох днів поліпшення не спостерігається, значить збудник до цього антибіотика стійкий і його слід замінити.

8 правило. Ніколи не намагайтеся коригувати дозування антибіотика. Застосування препаратів у малих дозах дуже небезпечно, оскільки підвищується ймовірність виникнення стійких бактерій. Збільшення дози теж не безпечно, оскільки призводить до передозування і побічних ефектів.

9 правило. Чим запивати і коли пити антибіотик? Дотримуйтесь інструкції з правильного прийому конкретного лікарського препарату. Краще не приймати антибіотики під час їжі, доцільно випивати їх за годину до їди або через годину після їжі. Запивайте будь-які ліки тільки водою, чистою, негазованою. Не можна запивати антибіотики молоком і кисломолочними продуктами, а також чаєм, кавою і соками.

10 правило. При лікуванні антибіотиками дотримуйтесь спеціальної дієти. Варто відмовитися від жирних продуктів, смажених, копченостей і консервованих продуктів, виключити алкоголь і кислі фрукти. Прийом антибіотиків пригнічує роботу печінки, отже, їжа не повинна занадто навантажувати печінку. У раціон включайте більше овочів, солодких фруктів.

11 правило. Приймайте пробіотики. Одночасно з прийомом антибіотиків варто приймати препарати, які відновлюють природну мікрофлору кишківника. Оскільки антибактеріальні засоби знищують корисні бактерії в організмі, треба приймати пробіотики, вживати кисломолочні продукти (окремо від прийому антибіотиків).

Кишковий мікробіом як сукупність усіх мікроорганізмів, що колонізують кишечник, має важливе значення для здоров’я людини. Велика кількість досліджень показала, що порушення мікробіому кишечника пов’язане з різними захворюваннями: метаболічним синдромом, діабетом, запальними захворюваннями кишечника (хвороба Крона та Colitis ulcerosa), синдромом подразненого кишечника, раком товстої кишки, кальцій-оксалатними каменями сечового міхура, серцево-судинними захворюваннями, ревматоїдним артритом та неврологічними розладами.

Велика частина імунної системи (80%) представлена саме в кишечнику і бактерії також є її частиною. Наш імунітет залежить від самопочуття наших кишкових бактерій (як і більшість процесів, що відбуваються нашому організмі). Саме на них природою покладено відповідальність за наш захист від патогенних інфекцій.

Результати сучасних досліджень у галузі медицини показують, що стан мікрофлори кишечнику – ключовий фактор здоров’я людини. На цій підставі мікрофлору кишечника виділяють в якості самостійного органа. На сьогоднішній день стало абсолютно очевидно, що мікроорганізми населяють травний тракт людини, беруть участь у різних фізіологічних процесах, включаючи функціонування імунної системи, детоксикацію, запальні процеси, процес виробництва нейромедіаторів і вітамінів, всмоктування поживних речовин, метаболізм, використання вуглеводів і жирів.

Всі ці процеси в значній мірі впливають на ймовірність виникнення у людини різних видів алергії, астми, раку, діабету, депресії, деменції. Іншими словами – практично всі аспекти нашого здоров’я – як фізичного, так і психоемоційного, підпадають під вплив мікрофлори кишечника. Мікроорганізми беруть участь у синтезі вітамінів, впливають на утилізацію цукрів, поліпептидів, холестерину, мінералів, а також дезінтоксикаційну функцію печінки і нирок.

Крім того встановлений досить цікавий факт зв’язку ожиріння з дисбалансом кишкової мікрофлори і низькорівневим хронічним запаленням.

Олег Маньковський, завідувач відділу моніторингу і оцінки Житомирського ОЦГЗ.