Лікарі Незалежної України - Житомирський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики

Незалежній Україні — 30 років.

Це — ціле покоління, час від народження до усвідомлення свого місця і бажання допомагати іншим.

Ми вдячні кожному лікареві: сімейному, хірургу, анестезіологу, акушеру, спеціалісту швидкої, онкологу, всім — за цілодобову готовність рятувати життя і берегти здоров’я українців.

Знайомтеся із 30 лікарями, які розпочали свій професійний шлях у Незалежній Україні. Двоє з них працюють на Житомирщині. Ви можете зустріти їх на вулиці вашого міста, це може бути навіть хтось із ваших знайомих. Їхня робота висококласна, вони постійно навчаються, покращують свою практику. І пишаються тим, що працюють в Україні.


На зображенні може бути: 1 особа та текст

В’ячеслав мріяв стати лікарем з 7-го класу, а на момент вступу до вишу вже напевне знав, що стане хірургом – ніщо настільки не вражало та не запалювало очі. Лікар кожного дня переконується у правильності вибору фаху та вважає, що задоволені посмішки здорових пацієнтів, які радо зустрічають на вулиці та з вдячністю вітаються, то найкраща мотивація та наснага робити свою справу і надалі.

Та все ж медик вважає, що лікар – це та професія, в якій неможливо досягнути якогось сталого успіху. Кожного дня є перемоги та, на жаль, поразки, які коштують людських життів. У практиці В’ячеслава траплялися і розчарування, і апатія, але ніколи не виникало бажання опанувати іншу, більш «спокійну» професію.

Кар’єра людини, яка щоденно має справу з людською бідою, потребує не лишень професіоналізму, знань та практики, але й сили духу та вміння будь-що йти до своєї мети: «Аби стати успішним лікарем, треба любити пацієнтів, ніколи не втрачати віру у себе попри неприємні речі, адже не все залежить від медика. Є ситуації, коли ми не можемо нічого змінити та допомогти. Це викликає розчарування та біль, адже ми також живі люди. Та ні в якому разі не треба здаватися».

В’ячеслав впевнений, що не можна опускати руки навіть якщо у країні де працюєш, бути лікарем не почесно. Медика турбує абсолютна втрата довіри населення до медицини через велику кількість стереотипів про те, що лікарі – хабарники, інформаційна політика у ЗМІ та соціальних мережах зовсім не направлена на зміну ситуації та рівня свідомості українців, а держава не працює у напрямку збереження наявних кадрів: «Ми вирощуємо фахівців і віддаємо до інших країн».

Проте В’ячеслав відмічає і позитивні зрушення у сфері реформування системи охорони здоров’я: «За програмою державних гарантій, наприклад, у нашому лікувальному закладі, пацієнту вже не потрібно бігати по поліклініках за довідками, а весь спектр послуг гарантовано надається та фінансується державою. Звичайно, поки що є недоліки. Так, певні медикаменти закуповуються на тендерній основі, але спрогнозувати потребу у певних ліках технічно дуже складно. Також є нетрадиційні випадки – хвороби, які статистично за кількістю населення певного регіону не передбачають наявність фахівця у лікарні, і виникає потреба відправляти пацієнта до закладу третинної медичної допомоги. Проте це не проблема реформи охорони здоров’я, а доцільності розташування навчених кадрів».


На зображенні може бути: 1 особа та текст

Дарія – лікарка, яка руйнує стереотипи. «У нашому суспільстві й досі багато стигматизації лікарів. З того, що мені доводилось чути: «Молода – значить нічого не тямиш» або «Що ж ти за лікарка, якщо чверть твого тіла вкрита татуюваннями». А коли люди дізнаються, що у вільний час я займаюсь акробатикою на пілоні, в багатьох просто закочуються очі», – сміється Дарія. Долати упереджене ставлення їй допомагають справи, які завжди гучніші за слова.

Дарія працює у реанімаційному відділенні, до її рутинних завдань належить анестезіологічний супровід операцій та робота в інтенсивній терапії з важкими хворими. Без перебільшень, часом доводиться повертати людей з небес на землю, а праця в операційній не така проста, як здається на перший погляд. Найбільша складність в тому, що часто нема коли думати, рахунок іде на секунди. Тому робота важка, напружена, але хто казав що буде легко?

Медична реформа ще не на повну торкнулася вторинної ланки, проте вже можна спостерігати певні зміни, які Дарія оцінює загалом позитивно: «З нового – абсолютно повне державне забезпечення: пацієнти не купують медикаменти власним коштом. Принаймні в лікарні, де я працюю, наявні практично всі необхідні ліки та обладнання за програмою державних медичних гарантій».

Дарія закінчила інтернатуру всього рік тому, проте активно працює над своєю репутацією та розвитком. На її думку, формула успіху будь-якого лікаря має три складові: наполегливість + уміння говорити з людьми + постійне підвищення кваліфікації.

Сучасна медицина розвивається настільки стрімко, що прогресивний лікар має навчатися безупинно. «Я бачу свою місію в тому, аби українська медицина ставала якіснішою, а довіра до лікарів в Україні відроджувалась. Це має робити кожен лікар, щодня сумлінно і якісно виконуючи свої обов’язки, – каже лікарка. – І я це роблю, як безпосередньо на робочому місці, так і через освітні проєкти для колег. Зокрема, 3,5 роки тому ми з однокурсником Олексієм Мельником заснували освітню платформу Progress, на якій українські медики можуть безкоштовно вивчати переклади світових стандартів та рекомендацій українською мовою, навчатися, знайомитись і обмінюватися досвідом.

Для нас важливо надавати якісну неупереджену інформацію, не проплачену фармкомпаніями. Задля цього, окрім перекладів, ми організовуємо навчальні курси та конференції з найкращими лікарями України. Адже чим більше успішних грамотних лікарів, тим менше доводиться хвилюватись за власне здоров’я та своїх близьких».


Більше читайте на сайті: 30 лікарів Незалежної України