Відкрито психологічну підтримку медичних працівників (НОМЕР) - Житомирський обласний центр громадського здоров'я

МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!


Безкоштовна психологічна допомога/онлайн консультування медпрацівників
(0412) 44-85-62

* “Гаряча лінія” щодня (з 9.00 до 17.00 години, перерва з 13.00 до 14.00), окрім вихідних та святкових днів


Криза, спричинена пандемією коронавірусу, вплинула на суспільство фізично, економічно, політично, соціально, психологічно. Навіть розвинені системи охорони здоров’я отримали виклики, до яких, як виявилося, були не готові. Кожен з нас зазнає наслідків цього стресового впливу щодня. Усвідомлення нездатності швидко і ефективно зупинити поширення небезпечної інфекції примушує шукати нові підходи та ресурси, переглядати існуючі алгоритми взаємодії, актуалізує увагу на окремих категоріях громадян – людях літнього віку, хворих на імунодефіцити, соціально-незахищених верствах населення. Разом з тим, виникає необхідність вирішувати питання і професійної спрямованості.

Так, на фоні медичної реформи, що завдає особливого стресу медичній сфері внаслідок незавершеності цього процесу, суспільної підтримки потребують самі медичні працівники. Сьогодні вони – єдине об’єктивне джерело впевненості у нашому здоров’ї на тлі епідемії. На медичних працівників покладається багато сподівань та відповідальності, їм доводиться напряму стикатися з хворими людьми та загальною невдоволеністю населення якістю і доступністю медичної допомоги. Через певний час ми подолаємо епідемію коронавірусу, але можемо залишитися на довгі роки з психотравмуючими наслідками її впливу на цілу професійну спільноту. Підтримка та увага до потреб медичних працівників, зокрема і психологічних, дозволить вберегти не лише їх психічне здоров’я, а й сприятиме здоровому суспільству в цілому.

Ми започаткували цикл психологічних рекомендацій медичним працівникам, що мають за мету допомогти розібратися із стресовими впливами та їх наслідками у професійній діяльності. Тут ми спробуємо акумулювати наявні науково-практичні матеріали з питань психологічної допомоги у стресових ситуаціях, досвід колег та їх наробки, відповіді на окремі запитання медичних працівників. Основні рекомендації будуть стосуватися здатності до самоконтролю та самодопомоги.

Але це не полишає медпрацівників на самоті вирішення своїх проблем.

Професійне товариство психологів готове надавати безкоштовну психологічну допомогу за індивідуальним запитом, по яку можна звертатися до лікувальних закладів області, де у штаті є такі фахівці. Окрім того, ми пропонуємо психологічне онлайн консультування медпрацівників.

Інформацію про наявність психологів у лікувальних закладах та контакти психологів, які готові надавати допомогу на волонтерських засадах ви можете отримати за телефоном гарячої лінії щодо питань, пов’язаних з коронавірусною інфекцією (COVID-19):

(0412) 44-85-62

Сподіваємося бути корисними та взаємно-ефективними у нашій нелегкій роботі!


Спочатку спробуємо розібратися з тим – наскільки продуктивними є наші щоденні хвилювання? Конструктивне переживання або «нормальна тривога» і у людини, і у тварин, існує для вчасного виявлення небезпеки/загрози з подальшою мобілізацією організму та адекватного реагування з метою її нейтралізації. Така тривога є лінійною (на відміну від тривожного розладу, що має циклічний характер).

Динаміка зазначеного процесу наступна:

Спочатку щось запускає переживання, так званий тригер далі відбувається сприйняття та когнітивна оцінка тригера (як загрози) у відповідь виникає емоційна реакція активується симпатична нервова система, відбувається фізіологічна мобілізація тіла до відповідної захисної реакції (втеча, напад, завмирання) належна поведінкова реакція (захист) повторна оцінка ситуації щодо відсутності небезпеки заспокоєння.

Користь такого переживання полягає у реальності захисту від реального об’єкта небезпеки. Якщо я хвилююся про своє здоров’я, то констатую факт («Я захворіла..»), після чого намагаюся об’єктивно оцінити свій стан, виходячи з конкретних ознак. Далі шукаю варіанти рішень, щоб обрати найбільш дієве та ефективне у досягненні кінцевого результату (лікуватися і зберегти здоров’я). У разі переживань про мою незахищеність перед ураженням вірусом – я оцінюю наявність або відсутність засобів захисту (масок, рукавичок, антисептиків тощо), їх ефективність з точки зору офіційних медичних інструкцій; виходячи з реалій, намагаюся задовольнити конкретні потреби у знаннях (як це правильно використовувати), оснащенні (що слід додатково придбати) і кінцевому захисті (наскільки всі ці потреби задоволені на цей час).

Сьогоднішня ситуація поглиблюється складністю оточуючих  тригерів, що не завжди ідентифікуються. Реальна загроза коронавірусної інфекції тригерується відсутністю у нас практичного досвіду справлятися з такими ситуаціями; непередбачуваністю прогнозів подальшого розвитку подій з пандемією; представленістю різноманіття експертних думок, що по-різному інтерпретуються і, навіть, протирічать одна одній. Індикатор суспільного хвилювання знаходиться у найвищих значеннях: як і сам вірус, ми заражаємо один одного цією невизначеністю через соціальні канали комунікації. Так створюються додаткові умови для виникнення тривожних переживань.

В першу чергу, неконструктивне хвилювання виникає, коли ми уявляємо найгірший сценарій розвитку подій і не маємо впевненості у своїй здатності щось вирішити або змінити. Розгортання надмірних переживань нагадує формування сніжного кому або послідовного ланцюжка, де кожна наступна ланка перевищує за силою емоційного впливу попередню. Для прикладу:

За таких умов ефективно відреагувати неможливо, тому що думки ніби пережовуються в одній площині та надмірно фаталізуються: ні в минулому («А якщо я захворіла…?»), ні в майбутньому («А якщо я захворію..?») досягти чіткого результату неможливо, бо відсутні конкретні дії.
Конструктивні переживання допомагають нам у вирішенні проблем, а неконструктивні тривожні – деморалізують, виснажують, позбавляють майбутнього. Поступово негативні переживання переміщаються у тіло і ми можемо їх відчувати. Зокрема, це можуть бути:

  • часта зміна настрою, концентрації уваги, роздратування, гнів, головний біль, швидка втома, розлади сну, депресія;
  • підвищення тиску, серцебиття, рівня холестерину;
  • зменшення опору та захисних функцій організму, дефіцит енергії;
  • проблеми із шлунково-кишковою системою;
  • зниження лібідо та сексуального потягу, проблеми з репродуктивною системою;
  • неприємні відчуття або біль у суглобах та м’язах.

 НЕКОНСТРУКТИВНІ    ПЕРЕЖИВАННЯ     ->     ПРОФЕСІЙНИЙ    СТРЕС     ->    НЕЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ   ->    ПОРУШЕННЯ В ОРГАНІЗМІ    ->    ХВОРОБИ

 Якщо хвилювання починають керувати нашим життя – слід розпочинати вивчати їх причини та спробувати впливати на наслідки.

Обласний центр громадського здоров’я.